Усиновлення дитини громадянами України.

Немало законодавчих актів регулюють порядок здійснення такої важливої процедури, як усиновлення. Так, відповідно до ст.. 20 Конвенції про права дитини, учасницею якої є Україна: «дитина, яка тимчасово або постійно позбавлена сімейного оточення або яка в її власних якнайкращих інтересах не може залишатися в такому оточенні, має право на особливий захист і допомогу, що надаються державою.» Держава забезпечує зміну догляду за такою дитиною. Такий догляд може включати, зокрема, усиновлення. Також, вказаною Конвенцією передбачено, що держави-учасниці, які визнають і дозволяють існування системи усиновлення, забезпечують, щоб найкращі інтереси дитини враховувалися в першочерговому порядку.

В ст..207 Сімейного кодексу України закріплено, що усиновлення – це прийняття усиновлювачем у свою сім’ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду.

Більш детально порядок та процедура усиновлення регулюється Порядком провадження діяльності з усиновлення та здійснення нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей затв. Постановою КМ України № 905 від 08.10.2008 р. (далі – Порядок)

В Україні усиновленою може бути дитина (особа до 18 років). Але у виняткових випадках суд може постановити рішення про усиновлення повнолітньої особи, яка не має матері, батька або була позбавлена їхнього піклування.

Якщо Ви прийняли рішення усиновити дитину, то Ви маєте знати про те, що усиновлювачем дитини може бути дієздатна особа віком не молодша 21 року (за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини). Також усиновити дитину може особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити не менш ніж на 15 років. Різниця у віці між усиновлювачем та дитиною не може бути більшою ніж 45 років. У разі ж усиновлення повнолітньої особи різниця у віці не може бути меншою, ніж 18 років. Кількість дітей, яку може усиновити одна особа не обмежується.

Відповідно до законодавства, не можуть усиновити дитину особи, які:

— обмежені у дієздатності;

— визнані недієздатними;

— позбавлені батьківських прав, якщо ці права не були поновлені;

— були усиновлювачами (опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями) іншої дитини, але усиновлення було скасовано або визнано недійсним (було припинено опіку, піклування чи діяльність прийомної сім’ї або дитячого будинку сімейного типу) з їхньої вини;

— перебувають на обліку або на лікуванні у психоневрологічному чи наркологічному диспансері;

— зловживають спиртними напоями або наркотичними засобами;

— не мають постійного місця проживання та постійного заробітку (доходу)

— страждають на хвороби, перелік яких затверджений МОЗ;

— є іноземцями, які не перебувають у шлюбі між собою, крім випадків, коли іноземець є родичем дитини;

— були засуджені за злочини проти життя і здоров’я, волі, честі та гідності, статевої свободи та статевої недоторканості особи, проти громадської безпеки, громадського порядку та моральності, у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також за злочини, передбачені ст..ст. 148, 150, 1501 , 164, 166,167,169,181, 187, 324, 442 Кримінального кодексу України, або мають непогашену чи не зняту в установленому законом порядку судимість за вчинення інших злочинів.

— особи, інтереси яких, суперечать інтересам дитини.

Облік громадян України, які постійно проживають на території України і бажають усиновити дитину, здійснює служба у справах дітей за місцем проживання таких громадян. Громадяни України, які бажають усиновити дитину, звертаються з письмовою заявою про взяття їх на облік кандидатів в усиновлювачі до служби у справах дітей за місцем проживання. Заява може бути написана в присутності працівника служби у справах дітей та засвідчена ним. У разі коли одне з подружжя не може особисто з’явитись до служби у справах дітей для написання заяви, його заяву, засвідчену нотаріально, може подати дружина (чоловік).

До заяви додаються такі документи:

1) копія паспорта;

2) довідка про заробітну плату за останні шість місяців або копія декларації про доходи за попередній календарний рік, засвідчена органом державної податкової служби;

3) копія свідоцтва про шлюб (якщо заявники перебувають у шлюбі);

4) висновок про стан здоров’я кожного заявника.

5) засвідчена нотаріально письмова згода другого з подружжя на усиновлення дитини (у разі усиновлення одним з подружжя), якщо інше не передбачено законодавством;

6) довідка про наявність чи відсутність судимості для кожного заявника, видана органом внутрішніх справ за місцем проживання заявника;

7) копія документа, що підтверджує право власності або користування житловим приміщенням.

У разі усиновлення дитини одним із подружжя висновок про стан здоров’я та довідка про наявність чи відсутність судимості подаються кожним з подружжя.

Заява вважається поданою, якщо до неї додані всі документи, зазначені вище. Витребування у заявників інших документів не допускається.

Після одержання заяви та вказаних документів служба у справах дітей протягом 10 робочих днів:

— перевіряє документи на відповідність вимогам законодавства;

— проводить бесіду із заявниками.

— складає акт обстеження житлово-побутових умов заявників;

— розглядає питання про можливість заявників бути усиновлювачами та готує відповідний висновок і в разі надання позитивного висновку ставить заявників на облік кандидатів в усиновлювачі.

Висновок про можливість бути усиновлювачами оформляється згідно з вимогами чинного законодавства, на бланку служби у справах дітей, підписується її керівником, засвідчується печаткою та видається кандидатам в усиновлювачі. Разом з висновком повертаються пронумеровані, прошнуровані, скріплені печаткою та завірені підписом керівника (заступника керівника) служби у справах дітей документи, подані кандидатами в усиновлювачі, із зазначенням служби у справах дітей, в якій вони перебувають на обліку, та облікового номера. Строк дії висновку про можливість бути усиновлювачами становить 18 місяців від дати видачі.

Кандидати в усиновлювачі мають право звернутися до будь-якої служби у справах дітей для отримання інформації про дітей, які можуть бути усиновлені.

Служба у справах дітей за місцем обліку кандидатів в усиновлювачі після взяття їх на облік ознайомлює кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які перебувають на місцевому обліку, та видає їм направлення для знайомства з дитиною до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини.

Під час ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, служби у справах дітей районних, районних у мм. Києві та Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах рад, Міністерство молоді, сім’ї та ґендерної політики Автономної Республіки Крим, служби у справах дітей обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій зобов’язані надати кандидатам в усиновлювачі інформацію про всіх дітей відповідного віку, які перебувають на місцевому чи регіональному обліку.

Департамент ознайомлює кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які перебувають на централізованому обліку, та видає їм направлення для знайомства з дитиною до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини.

Інформація про дітей, які можуть бути усиновлені, надається особисто кандидатам в усиновлювачі під час прийому в службі у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті ради, Міністерстві молоді, сім’ї та ґендерної політики Автономної Республіки Крим, службі у справах дітей обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації та Департаменті.

Кандидатам в усиновлювачі надаються такі відомості про дитину, яка може бути усиновленою:

— ім’я, вік, стать;

— правові підстави для усиновлення;

— стан здоров’я відповідно до висновку про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;

— форма влаштування дитини (без зазначення назви та адреси закладу, в якому перебуває дитина, прізвища, імені, по батькові, адреси проживання прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників);

— відомості про наявність або відсутність братів, сестер, їх вік та форма влаштування.

Ознайомлення кандидатів в усиновлювачі з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, супроводжується показом фотографії дитини.

Після ознайомлення з інформацією про дітей, які можуть бути усиновлені, кандидатам в усиновлювачі, які виявили намір особисто познайомитись з дитиною, видається направлення до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини для організації знайомства з нею. Строк дії направлення становить 10 робочих днів від дати видачі. У разі потреби строк дії направлення може бути продовжений органом, який його видав, але не більш як на 10 робочих днів. Направлення видається особисто кандидатам в усиновлювачі під розписку.

Якщо дитину всиновлюють прийомні батьки, батьки-вихователі, опікун, піклувальник, в сім’ї яких виховується дитина, або родичі дитини, направлення для знайомства з дитиною не видається.

Організація знайомства кандидатів в усиновлювачі з дитиною покладається на служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини.

Після знайомства та встановлення контакту з дитиною кандидати в усиновлювачі звертаються до служби у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини із заявою про бажання усиновити дитину, яка складається українською мовою.

Служба у справах дітей за місцем проживання (перебування) дитини протягом 10 робочих днів від дня надходження заяви кандидатів в усиновлювачі:

— з’ясовує, чи згодна дитина на усиновлення (у разі, якщо згода дитини є необхідною);

— готує проект висновку про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини.

Керівник дитячого або іншого закладу, в якому проживає (перебуває) дитина чи особа, у якої проживає дитина, за запитом служби у справах дітей, до якої звернулися кандидати в усиновлювачі із заявою про бажання усиновити дитину, подає цій службі такі документи:

1) копію свідоцтва про народження дитини;
2) документи, які підтверджують, що дитина може бути усиновленою;
3) повідомлення закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому перебуває дитина, про згоду на її усиновлення. За наявності засвідченої нотаріусом згоди батьків на усиновлення дитини, згода закладу охорони здоров’я або навчального закладу, в якому виховується дитина, не надається;
4) висновок про стан здоров’я, фізичний та розумовий розвиток дитини;
5) акт про знайомство кандидатів в усиновлювачі з дитиною.

Копії зазначених документів, засвідчуються підписом керівника та скріплюються печаткою закладу.

Висновок про доцільність усиновлення та його відповідність інтересам дитини видається особисто кандидатам в усиновлювачі під розписку для звернення до суду. Документи що подаються до суду:

1. Заява про усиновлення
2. Висновок про доцільність усиновлення
3. Акт про обстеження житлово-побутових умов
4. Довідки про заробітну плату
5. Копія свідоцтва про шлюб
6. Висновок про стан здоров’я кожного заявника
7. Довідка про наявність, чи відсутність судимості
8. Свідоцтво про народження дитини
9. Свідоцтво про смерть батьків дитини або копію рішення суду про позбавлення їх батьківських прав
10. Нотаріально засвідчену згоду батьків, опікуна чи піклувальника дитини на її усиновлення
11. Згоду дитячого закладу(та згода самої дитини після 10 років)
12. Довідка про невідвідування дитини батьками
13. Висновок про стан здоров’я дитини
14. Акт про встановлення контакту з дитиною.

Усиновлення дітей в Україні здійснюється на підставі рішення суду. Відповідно до ст..225 Сімейного кодексу України, усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Після того, як рішення суду про усиновлення набрало чинності усиновителям необхідно звернутись до відділу реєстрації актів цивільного стану за місцем свого проживання або за місцем складання актового запису про народження дитини для внесення відповідних змін до актового запису про народження та одержання повторного свідоцтва про народження дитини.